Телефон: +38 (097) 762 31 21

Окупація Криму

Російське керівництво сприйняло перемогу Майдану і втечу Януковича у лютому 2014 року як власну катастрофу. Плани поглинути Україну і використати її ресурси для цілей імперії зазнали краху. Тому Кремль вирішив задіяти заздалегідь розроблений план військової окупації Криму.

У ніч на 27 лютого 2014 р. будівлі парламенту та уряду Криму були захоплені військовими без розпізнавальних знаків, які вивісили над ними прапор Росії

1 березня 2014 р. Державна Дума Росії дозволила російському Президенту В.Путіну військову агресію проти України. Ще до цього російські війська почали блокувати українські військові підрозділи на території Криму, дороги та інші стратегічно важливі об'єкти. 16 березня в Криму відбувся незаконний «референдум», за результатами якого було оголошено, що нібито 97% учасників «проголосували» за входження до складу Росії. Це була явна фальсифікація.

Росія мала на меті загарбати стільки території, скільки зможе. Починаючи з березня 2014 р. проросійські бойовики захопили деякі державні установи Донецька, Луганська та інших міст Донбасу. Почався терор і вбивства прихильників єдиної України. Сепаратисти проголошували самозвані «республіки», маючи щонайбільше по кілька тисяч прихильників на вулицях. На Донеччину й Луганщину безперешкодно прибували загони російських диверсантів, оскільки кордон не було перекрито.

Антитерористична операція (АТО)

У відповідь на терор Україна розпочала Антитерористичну операцію (АТО), яка фактично стала Російсько-Українською війною. У середині квітня українські десантники звільнили від ворога аеродром міста Краматорська й гору Карачун, звідки почали визволення краю. Проте, на підмогу терористам почали надходити нові сили з Росії, озброєні танками, бронемашинами, системами протиповітряної оборони та іншим важким озброєнням.

Самопроголошення ЛНР та ДНР

  • 1460553926 6602
  • 2014 03 010181

У травні сепаратисти інсценували незаконні «референдуми» щодо «незалежності» самопроголошених «Луганської народної республіки» (ЛНР) і «Донецької народної республіки» (ДНР). Також у травні 2014 року терористи вперше спробували захопити Донецький аеропорт, але з великими втратами були вибиті українськими бійцями. Вороги, а згодом і українці за незламність назвали вояків з Донецького аеропорту «кіборгами».

У червні українським військам вдалося завдати низку поразок російським найманцям під Красним Лиманом, Ямполем і Миколаївкою. Визволені українською армією Слов‘янськ, Краматорськ, Маріуполь та інші міста лишилися переважно цілими і неушкодженими, на відміну від загарбаних російськими військами й найманцями (Дебальцеве, Вуглегірськ).

Українська армія і добровольчі підрозділи набиралися бойового досвіду. У середині червня від російських терористів було звільнено місто Маріуполь. Територія, контрольована терористами, невпинно звужувалася.

У липні українські війська здійснили спробу відсікти захоплені терористами території від російського кордону, аби припинити надходження з Росії військової техніки та бойовиків. Проте,  у зв’язку з масованими обстрілами артилерією та залповими системами з території самої Росії, українські частини змушені були залишити ці спроби.

Малазійський літак Боїнг

  • 28863 1 Large
  • 1541170402 4766
  • Ato 1

17 липня проросійські терористи, серед яких, імовірно, були російські військові, з російського комплексу протиповітряної оборони збили над українським Донбасом цивільний малайзійський літак «Боїнг» з майже трьомастами людьми на борту.  Ця подія викликала шок у світі та нові санкції проти Росії з боку США, ЄС та їхніх союзників.

На середину серпня 2014 року територія, контрольована терористами, зменшилася втричі. Причиною цьому стали активні рейди українських десантників тилами ворога та застосування високоточної артилерії, Зокрема, «Точка-У».

Просуваючись у визначеному напрямку, підрозділи звільняли територію від бойовиків та закріплювалися на вигідних рубежах з обладнанням опорних пунктів та блокпостів. Противник весь час намагався зупинити просування, влаштовуючи засідки та наносячи їм вогневе ураження із застосуванням важкої артилерії та реактивних систем залпового вогню (в тому числі – з території Російської Федерації). Противник застосовував таке озброєння, як реактивні системи залпового вогню «Ураган» та «Смерч» (дальність ураження – 35 км та 70 км відповідно).

За зізнаннями ватажків бойовиків, їм до поразки лишалися один-два тижні. Путін боявся краху своїх маріонеток, що міг підважити його власні позиції в Росії. Із середини серпня Росія, на додачу до своїх підрозділів в Україні, почала масоване вторгнення своїх регулярних військ у тил українській армії.

Трагедія під Іловайськом

Найтрагічнішим епізодом серпня 2014 року стала трагедія під Іловайськом, який мав стратегічне значення, оскільки знаходиться в 25 км на схід від Донецька, звільнення Іловайська дозволило б силам АТО повністю блокувати терористів в Донецьку. Українські військові увійшли в Іловайськ 18 серпня. Вони змогли взяти під свій контроль більшу частину міста, однак після введення регулярних російських військ 23 – 24 серпня сили АТО 28 серпня опинились в повному оточенні. Розпочались переговори щодо створення гуманітарного коридору для виходу українських військ з міста. Терористи заявили, що готові випустити бійців з оточення. 30 серпня о 10:00 українські військові організованими колонами почали рух з міста, обидві колони українських військ були розстріляні російською артилерією. За даними Міноборони, під Іловайськом загинуло 108 українських бійців, сотні бійців були поранені та захоплені у полон, де їх піддавали нелюдському поводженню.

Найтрагічнішим епізодом серпня 2014 року стала трагедія під Іловайськом
  • 067
  • 105739
  • 1541170402 4766
  • 176891
  • 635360943632643545
  • 849b7a24c08e4f8648ddb81581aacbff
  • 86884 0
  • 960117 D2f07
  • Ilovajsk 2014
  • OsEEIcx
  • Ato 1
  • Big 1409243540 Image
  • Minoboro
  • Photo 131279
  • Reyd 03

Аналіз подій серпня-вересня 2014 року свідчить, що на першому етапі, до збройного вторгнення Збройних сил РФ, завдання, визначені штабом АТО, в основному були виконані.

Вдалося здійснити ізоляцію території, яка була підконтрольна бойовикам. В подальшому, шляхом проведення наступальних, рейдових, пошуково-ударних, штурмових, спеціальних дій Збройним Силам у взаємодії з Національною гвардією вдалося «розрізати» територію, підконтрольну бойовиків на кілька частин, локалізувати окремі угруповання та знищити їх з мінімальними втратами особового складу сил АТО. Також вдалося не допустити значних жертв серед мирного населення.

Частково вдалося відрізати бойовиків від кордону з Російською Федерацією. Таким чином було значно ускладнено постачання зброї, боєприпасів та бойовиків з боку РФ.

Також вдалося не допустити обстрілів російської території з українського боку, щоб не дати Російській Федерації формального приводу для початку агресії проти України. Адже на той час Збройні Сили України не мали достатніх сил і засобів для оборони у разі повномасштабного вторгнення.

Основною причиною зміни співвідношення сил і засобів на користь противника, яке призвело до втрат особового складу і техніки, стало вторгнення підрозділів Збройних сил Російської Федерації на територію України.

Мінська угода

5 і 19 вересня в Мінську Україна, Росія і ОБСЄ уклали угоди за якими сторони мали припинити вогонь, відвести важку зброю від лінії вогню та передати контроль за українсько-російським кордоном Україні. Попри мирні угоди Росія через своїх агентів продовжувала терористичні акції та диверсії на території України.

Однак, незважаючи на це, Збройні Сили України спільно з Національною гвардією, та за участі добровольчих підрозділів, зупинили поширення агресії, зірвали плани керівництва Російської Федерації з захоплення південно-східних областей України та втримали стратегічно важливі населені пункти – Станицю Луганську, Щастя, Сєвєродонецьк, Лисичанськ, Дебальцеве, Артемівськ, Слов’янськ та Маріуполь. Таким чином, війна, яку Росія розпочала проти України, перетворилась для останньої на  справжню війну за незалежність.  Незважаючи на переважаючий людський та технічний ресурс агресора, захисники України мужньо продовжують захищати незалежність нашої держави.

Цікаві факти:

1 / 6
З початку російсько-української війни найбільших втрат наші війська зазнали під Іловайськом. За даними військового прокурора України Анатолія Матіоса, в трагедії загинули 459 осіб.
За кількістю жертв катастрофа малайзійського літака Boeing 777 17 липня неподалік м. Торез стала найбільшою в історії України авіакатастрофою і загалом у XXI ст., якщо не враховувати терактів 11 вересня 2001 року, а також найсмертоноснішим збиттям пасажирського літака. Літак було збито зенітним ракетним комплексом «Бук» російського виробництва.
Наприкінці серпня 2014 року на територію України було введено до 8 батальйонних тактичних груп Збройних сил Російської Федерації. Загалом угруповання Збройних сил РФ нараховувало: особового складу – понад 6 тис. осіб; танків – до 70 од.; бойових броньованих машин – до 270 од.; артилерійських систем – до 90 од.; РСЗВ – до 85 од.
Основною причиною зміни співвідношення сил і засобів на користь противника, яке призвело до втрат особового складу і техніки, стало вторгнення підрозділів Збройних сил Російської Федерації на територію України.
До початку війни з РФ українська армія нараховувала 165 тисяч військових і цивільних службовців, понад 2,5 тисяч танків, бойових броньованих машин, близько 190 бойових і транспортних літаків, 80 вертольотів різних типів, а також 22 бойових кораблі. Сьогодні чисельність ЗСУ наближається до 250 тисяч осіб. Згідно з міжнародним рейтингом Global Firepower зараз Україна посідає 30 місце у світі за рівнем військової потужності.
Сьогодні у Збройних Силах України проходять військову службу і працюють понад 55 тисяч 600 жінок. Із них трохи більше 24 тисяч військовослужбовців. Протягом 2014-2017 років понад 6 тисяч жінок безпосередньо брали участь в АТО. 107 жінок-учасниць АТО відзначені державними нагородами, в тому числі, троє — посмертно.
Гортай далі, там ще цікавіше