Світ змінюється в бік удосконалення виробництва і покращення умов взаємодії між різними підприємствами. Одною з інновацій для України у цій сфері стали індустріальні парки. Хоча у світовій практиці створенню індустріальних парків близько 100 років, у нашій країні вони почали з’являтися відносно нещодавно.

Діяльність індустріальних парків регламентує «Закон України про індустріальні парки» 2013 року. Він характеризує індустріальний парк як «визначену ініціатором створення індустріального парку відповідно до містобудівної документації облаштовану відповідною інфраструктурою територію, у межах якої учасники індустріального парку можуть здійснювати господарську діяльність у сфері переробної промисловості, а також науково-дослідну діяльність, діяльність у сфері інформації і телекомунікацій на умовах, визначених цим Законом та договором про здійснення господарської діяльності у межах індустріального парку». При цьому площа земельної ділянки або сукупна площа суміжних земельних ділянок повинна становити не менше 15 гектарів та не більше 700 гектарів, а строк використання земельної ділянки у межах індустріального парку повинен бути не менше 30 років з дня прийняття рішення про створення індустріального парку.

Ініціатором створення індустріального парку може бути як орган державної влади чи місцевого самоврядування, що має право розпоряджатися земельною ділянкою, так і фізична або юридична особа – власник або орендатор землі. Після створення парку ініціатор має обрати керуючу кампанію – юридичну особу, з якою укладається договір щодо керування індустріальним парком. Керуюча кампанія, в свою чергу, залучає до індустріального парку учасників індустріального парку, що будуть господарювати на виділеній їм території. Керуюча кампанія має укладати договір із кожним з учасників.

Індустріальні парки перспективні у плані залучення інвестицій. З іншого боку, розташування великої кількості промислових підприємств на невеликій площі спрощує між ними логістику та допомагає зекономити кошти. Вбачається, що розвиток індустріальних парків допоможе створити нові робочі місця. Держава зі свого боку має надавати фінансову допомогу в облаштуванні парку (в першу чергу, зробити інфраструктуру – електроенергію, опалення та інші комунікації), а також надати учасникам індустріального парку митні пільги (наприклад, на ввіз до України устаткування та обладнання, необхідного для виробництва, якщо воно не виготовляються в Україні тощо).

Станом на кінець 2019 року до держреєстру України включено 42 індустріальних парки (43-ій парк під назвою «Центральний», що на Полтавщині, було вилучено з реєстру у 2018 році). Дніпропетровська область займає третє місце за кількістю індустріальних парків (після Львівської – 7 парків та Київської – 6 парків). У Дніпропетровській області у 2019 році нараховується 3 парки – у Дніпрі ("INNOVATION FORPOST"), Кривому Розі («Кривбас») та Павлограді («Павлоград»).

За даними 2019 року 17 індустріальних парків визначилися з керуючими кампаніями і в 7 з них є учасники. Решта парків перебувають на різних етапах створення та обладнання.

Діяльність, якою займаються в індустріальних парках, дуже різна. Наприклад, на Закарпатті збираються автомобілі, на Вінничині – холодильне обладнання для напоїв, на Полтавщині – побудовано елеваторний комплекс для зберігання та переробки зерна.

З усіх трьох парків на Дніпропетровщині активно розвивається Павлоградський індустріальний парк «Павлоград» (до речі, найбільший в Україні – 250 га). Весь парк поділено на сектори, що займаються різними сферами діяльності: машинобудуванням, виробництвом будівельних матеріалів, легкою промисловістю, до території парку також входить логістичний комплекс та зона, призначена для ІТ-розробок. У перспективі парк «Павлоград» дозволить створити приблизно 5 000 робочих місць та залучити близько 370 млн. доларів інвестицій до бюджету.

Слід сказати, що не всі проекти, схожі на індустріальні парки, працюють, оформившись у держреєстрі. Деякі виробничі комплекси, що активно розвиваються, не включені туди, зокрема, через невідповідність територіальним або часовим вимогам. Тобто фактично в Україні діє більше індустріальних парків, ніж регламентує держава. Наприклад, у Києві діє «UNIT.City», що позиціонує себе як «інноваційний парк». Там вирішили зосередитися на ІТ-сфері і планують вже за 7 років залучити до співробітництва 3 000 талановитих студентів та 15 000 резидентів.