Українські вчені внесли значний вклад у світову науку. Їм довелося працювати під різним урядом, і в доволі складні часи. Серед їхніх визначних відкриттів та винаходів можна назвати: гелікоптер (І. Сікорський), ракетний двигун (С. Корольов), прообраз кінескопа (Й. Тимченко) та одні з найбільш ранніх досліджень рентгенівського випромінювання, ще до того, як воно отримало цю назву (І. Полюй). Харків’янин Ю. Кнорозов прославився на весь світ розгадавши мову давніх майя, при чому ні разу не виїжджаючи до Мексики!
С. Корольов запустив на орбіту перший штучний супутник Землі! Український лікар М. Амосов зробив величезний внесок у протезування клапанів серця. Наші дослідники встигли попрацювати й у кібернетичній галузі. Наприклад, В. Петров запропонував концепцію лазерного компакт-диску за 5 років до їх винаходу (щоправда, тільки в теорії), а львів’янин Л. Романків, чия родина перебралася до Канади, долучився до створення першого у світі жорсткого диску (для IBM). Він також розробив мініатюрні магнітні голівки, завдяки яким працює клавіатура на комп’ютері.
Проте, багато визначних досягнень зроблено і в незалежній Україні. За статистикою Міністерства Освіти і науки на сьогоднішній день в українській науці задіяні близько 60 000 дослідників і 35 000 технічних працівників. Їхня діяльність пов’язана з актуальними світовими трендами. Перераховувати всі досягнення піде чимало часу, тож далі в тексті мова піде про найбільш відомі та нашумілі.
Зварювання м’яких живих тканин
Родина Патонів,Євген та Борис, розробили унікальну технологію електрозварювання. Їхні методи використовувалися під час побудови надскладних мостів та для зварювання у відкритому космосі! З 1992 року Борис Патон почав застосовувати зварювання у хірургії. Принцип роботи методу полягає у тому, що під дією струму невисокої напруги клітинна мембрана частково руйнується і звідти виділяється білкова рідина. За рахунок згортання цієї білкової рідини стінки тканини злипаються, тобто «зварюються» між собою. Це дозволяє уникнути класичних рубців (бо відсутній штучний матеріал для зшивання) і зробити операції швидшими та з меншою втратою крові.
Вирішення задачі пакування куль у 8-ми вимірному просторі
Марина В’язовська, так-так, жінка-науковець, у 2016 році вирішила математичну задачу, над якою билися найрозумніші математики світу багато років. Задача з комбінаторної геометрії представляє собою проблему розташування кульок у оптимальній упаковці. Це потрібно для удосконалення роботи мобільних телефонів, інтернету та для космічних досліджень. До Марини розв’язок задачі існував тільки для тривимірного простору, він сягав 300 сторінок. Але наша дослідниця змогла обрахувати рішення для 8-ми вимірного простору і умістити його лише на 23 сторінках, коротко і красиво. За свої досягнення Марина В’язовська нагороджена кількома преміями і зараз працює у Німеччині.
Глюкометр та оптичний томограф
Український науковець Петро Бобонич прославився одразу двома винаходами. У 2006 році він розробив глюкометр у вигляді наручного годинника. Цей пристрій допомагає хворим на цукровий діабет контролювати рівень цукру у крові, а також за потреби вводити інсулін. За кілька років він зробив варіацію глюкометра у вигляді каблучки. А вже у 2008 році він представив свій оптичний томограф – апарат для діагностики раку молочної залози без шкідливого рентгенівського випромінювання.
Підкорення Антарктиди
Академік Вернадський – це не тільки людина, а й дослідницька станція України на Південному полюсі. Її побудували британці у 1953 році, але у 1996 році продали нашій державі за символічний фунт стерлінгів, бо облаштували собі іншу. На станцію можна поїхати в якості дослідника, перемігши на відкритому конкурсі. 25 березня 2019 року туди відправилася чергова експедиція науковців, серед яких є як чоловіки, так і жінки. На станції вчені займаються метеорологічними спостереженнями, слідкують за розміром озонових дірок, таянням льодовиків, вивчають тамтешні ґрунти і мікроорганізми, а також проводять фото ідентифікацію китів та косаток. Один із важливих напрямків дослідження – вивчення ракоподібного криля, з якого роблять медпрепарат «Целокс», який запобігає кровотечам при вогнепальних пораненнях. А ще на «Академіка Вернадського» можна поїхати туристом. Наша станція – одна з найбільш відвідуваних на континенті. Щороку її відвідує до 4000 осіб.
Гнучкий суперконденсатор
Група науковців зі Львівського політехнічного університету нещодавно розробила гнучку сонячну батарею. Прилад можна почепити на сумку і заряджати мобільний телефон прямо під час прогулянки. Технологією вже зацікавилися в світі. Зараз розробники працюють над тканиною, що світитиметься вночі, накопичуючи енергію вдень. Її можна буде використовувати у поліції, рекламі та дизайні. А ще сонячна енергія – відновлювальний екологічно чистий ресурс. Тож перспективи у технології дуже великі.
Відкриття наймолодшої галактики у світі
Український академік Юрій Ізотов спільно з американським колегою відкрив наймолодшу галактику в світі. Це відкриття він зробив у 2005 році. Сенсаційність відкриття в тому, що цій карликовій галактиці I Zwicky 18 всього лише близько 500 млн. років, тобто вона виникла задовго після нашої сонячної системи, утворення Землі, і є ровесницею аж тільки появи життя не Землі. А у 2017 році Юрій Ізотов очолив міжнародну групу науковців, які шукали найдавніші галактики у Всесвіті. Проаналізувавши майже 4 млн. галактик, вчені припустили, що первинною з них може бути галактика з назвою J0811+4730.
Майже Нобелівська премія за дослідження нервових клітин
Український біофізик Олег Кришталь зробив багато відкриттів світового рівня при вивченні нервових клітин. Ще у 1985 році він відкрив два до тих пір невідомих рецептори. Потім багато часу працював над вивченням іонної проникності сенсорних мембран нервових клітин. Паралельно з ним над цією проблемою працював німецький дослідник, який, зрештою, взяв за неї Нобелівську премію. Наш Олег Кришталь трохи не встиг. Зате з часів незалежності України він здобув чимало премій і був запрошеним викладачем у престижних університетах Японії, Іспанії та США.
Наукою в Україні можна займатися зі школи. Багато талановитих дітей стали героями новин, презентуючи свої винаходи та виграючи міжнародні конкурси. Наприклад, 11-класник із Закарпаття Валентин Фречка представив технологію переробки сухого листя на папір. Із цього паперу можна робити еко-пакети та навіть використовувати для друку! Десятикласник з Маріуполя Артем Агванян став призером міжнародного конкурсу проектів INSPO 2018 (Туреччина) за програму точкового аналізу повітря, яка виводить данні у вигляді графіків. Київські школярі Катерина Михалко та Микита Владикін розробили «вічний» блокнот і олівець зі спеціального матеріалу, що не боїться води і багатократного витирання ластиком. Більшість школярів починають свій шлях у науку з конкурсу «Малої Академії наук України».
Додатково:
Мультфільм про Ю. Кнорозова: https://www.youtube.com/watch?v=HnnDpbJMw00
МОН. Наука: https://mon.gov.ua/ua/nauka/nauka/nauka-v-ukrayini
Мала Академія Наук України, Дніпровська філія: http://dvman.dnepredu.com/
Наукові досягнення українських школярів: https://ecotown.com.ua/news/enerhorynok/rozrobky-ukrayinskykh-vchenykh/
Вітруальна екскурсія українською станцією Академік Вернадський в Антарктиді: