Історія української мультиплікації

Сьогодні ім'я В'ячеслава Левандовського відомо тільки фахівцям та дослідникам анімації. Втім, це звичайна справа: в нашій країні добре знають тільки політиків, але не людей мистецтва. А адже саме Левандовський зняв перший український мультфільм - "Казка про солом'яного бичка" (хронометраж - 10 хвилин), за мотивами однойменної української казки.

Це була екранізована „Казка про солом’яного бичка”. Та від казки лишилися тільки окремі кадрики, репродуковані у газетах, журналах та книжках. Судячи з них та зі спогадів тих, хто бачив картину, це був досить цікавий, а головне, оригінальний за образотворчим вирішенням фільм. Симптоматичним був ще і сам вибір народної казки, мудрої та веселої, для першого художнього мультфільму, і виразний малюнок персонажів, зроблений у добрій народній традиції. Не менш цікавими були і пошуки прийомів зйомки.

Спільно з В. Дев’ятіним — з котрим вони, до речі, багато в чому були різними людьми, по різному дивилися на мультиплікацію, без відпочинку дискутували — В. Левандовський зробив і кінофільм „Українізація”. За темою він був присвячений введенню української мови як офіційної у різних “справах”, українізації кадрів, що працювали тоді в Україні.

Тих, хто заходив до майстерні Левандовського, дивувала одна річ — його кінознімальний апарат. Не секрет, що у ті давні роки у нас було сутужно з кінотехнікою. І Левандовський знайшов вихід — сам зробив кінокамеру. Власними руками. Камера Левандовського вся, з усіма механізмами, крім оптики, була зроблена з різних порід дерева. З інших винаходів Левандовського має бути згаданим запропонований ним електричний “олівець часу”. Суть його в тому, що ним можна було, не відриваючи олівець від паперу, провести переривчасту лінію — лишаючи на папері рисочки, “олівець” 25 разів на секунду “робив уколи”. У розробці цього винаходу брали участь режисер-мультиплікатор Є. Горбач та інженер Вріллінг.

Характерною рисою Левандовського була незмінна любов до “шарнірних” (чи “розшарнірених”) маріонеток. Техніка їх досить близька до тіньового театру, де площинні фігурки проектувалися на екран. А стосовно мульткіно вони ніби стоять посередині між об’ємною та мальованою мультиплікацією: принципи зйомки та руху тут дуже близькі до об’ємного мульти-пліката, бо знімають, власне, ту ж саму фігурку, а результати майже аналогічні кінематографу мальованому — принаймні глядачеві важко розрізнити, чи знімався фільм на малюнках, чи на площинних маріонетках.

Певно, недаремно він в молодості займався і балетом, і музикою. Він вивчив рухи власним тілом, власним “мікроскопом душі”.
Старт української мультиплікації був яскравим. Але все швидко зійшло нанівець: спочатку репресії, потім - війна, розруха і голод. Якщо щось і знімали, то це були, що називається, разові акції. Все перебувало в повному запустінні аж до 1959 року - поки за справу не взявся Іполит Лазарчук.

Під своїм крилом режисер зібрав молодих, палаючих вогнем бажання попрацювати хлопців - які, крім цього самого бажання, більше нічого не мали і не вміли. Лазарчук навчив їх всьому, що знав сам.
І всього за кілька років початківцям мультиплікаторів вдалося створити мультфільми, які стали відомими на території всього СРСР. Це такі мультфільми, як «Пригоди Перця», «Микита Кожум'яка», а в 1967 році вийшла перша серія мультфільму «Як козаки ...». Анімаційний фільм про трьох відважних козаків, які подорожують по всій Європі, мав великий успіх.

Анімація - дуже складна технологія сама по собі. Художнє кіно набагато простіше. Анімація завжди була мегаточним мистецтвом і не прощала помилок.
На розвиток анімації гроші закладені. Загальний бюджет на кіно - близько 1 млрд грн. Але ніхто ще не знає, як будуть ділитися гроші - механізм ще повинен налаштуватися. Тому сучасна анімація потребує підтримки.

"Пригоди Перця" (1960 рік)

З цього мультика почалося відродження української анімації після війни. У мультиплікаторів не було спеціального спорядження і практики - тільки тиждень роботи на "Союзмультфільм". "Пригоди Перця" стали дебютним мультів студії "Київнаукфільм".
Автори працювали над ним два роки. Паралельно вчилися і освоювали професію. Сюжет мультфільму був створений за мотивами сатиричного журналу "Перець".

"Як козаки ..." (1967-1995 рр.)

Один з найвідоміших українських мультиків про трійку запорізьких козаків Бурма, Коротуна і Силача. Ці герої стали своєрідним національним символом українців
Мультсеріал складається з 9 серій, в яких козаки варять куліш, грають в хокей і шукають щастя. Кожен мультик має свою оригінальну назву.
Кожен випуск розповідає про якомусь пригоді козаків. Вони зустрічаються з людьми з різних країн і епох, часом навіть з інопланетянами або богами.
У мультику немає діалогів і титрів, за винятком вступних і заключного тексту "від автора". Дія відбувається у вигляді інтуїтивно зрозумілих сцен. У всіх серіях є аранжування українських народних пісень.
У 2016 році була знята серія мультиків "Як козаки грали в футбол". Новий сезон складається з 26 серій по 3 хвилини. Запорізькі козаки подорожують по країнах Європи, де знайомляться з місцевим колоритом, потрапляють в забавні історії і грають в футбол.

З виходом першої серії «Як козаки куліш варили» в 1967 році, мультсеріал відразу здобуває величезну популярність, а харизматичні персонажі стають народними улюбленцями. Герої мультфільмів «Як козаки …» є своєрідним національним символом.

"Пригоди капітана Врунгеля" (1980 рік)

Пригодницька опера про старому капітана Врунгеля, який вирішує взяти участь у парусній регаті.
Сюжет мультика створили за мотивами повісті Андрія Некрасова. Саме в цьому фільмі вперше звучить знаменита фраза "Як ви яхту назвете, так вона і попливе".
Яхта Врунгеля мала символічну назву "Біда" і з цього починаються всі пригоди. На його судні містичним чином з'являється викрадена з музею статуя Венери. На скульптуру полюють не тільки правоохоронні органи в особі агента Нуль-нуль-ікс, а й безжальні гангстери Джуліко Бандітто і Де ля Воро Гангстерітто.

"Капітошка" (1980 рік)

Капітошка - улюблений мультик не одного покоління! Сюжет розповість історію дружби Капітошки - веселою дощової краплі і маленького вовченя, який намагається бути злим і хитрим на прохання батьків.

"Жив-був пес" (1982 рік)

Це класика української анімації від режисера Едуарда Назарова, до того ж, визнана в усьому світі: мультфільм отримав масу нагород. Це дійсно цікава і добра історія, в якій прекрасно відображені український побут, гостинність, гумор і вміння дружити.

"Як Петрик П'яточкін слоників рахував" (1984 рік)

Пригоди непосидючого рудого хлопчика, які вже стали символом української анімації вісімдесятих.
Мультик розповідає веселу історію про Петрика П'яточкіна, який уві сні потрапляє до Африки і стає вихователем слоників.

"Історія про дівчинку, яка наступила на хліб" 

Дуже повчальний мультфільм про те, як не бути егоїстом, цінувати і поважати чужу працю і хліб на столі. Сюжет оповідає про дівчинку Інге, яка постійно виглядала в дзеркало, не хотіла грати з однолітками і була гострою на язик. Одного разу мама попросила її віднести бабусі свіжу буханку хліба. Інга погодилася, надівши нові красиві туфельки, і відправилася в дорогу. На шляху їй зустрілася велика калюжа, а щоб її перейти, дівчинка кинула в неї хліб і наступила на нього.

"Ескімоска" (2012 рік)

Дошкільнятам напевно сподобається сучасний мультсеріал з використанням ЗД графіки. Сюжет оповідає про дівчинку-ескімоски, яка живе з сім'єю в Арктиці і кожен день потрапляє з друзями в нові захоплюючі пригоди, які пов'язані з загадковими предметами в їх невеликій бухті. Розгадувати складні таємниці дівчинці допомагає її вірний Олень, а також друзі Розумник і Громила.

"Це наше і це твоє" (2015 рік)

Цей навчальний мультиплікаційний серіал був створений каналом «Плюсплюс» щоб розповісти дітям про величність нашої країни, її природу, архітектуру, історії, відомих особистостей і їх унікальних винаходи. Серії тут дуже короткі (по 30 секунд), але інформативні. Проект вчить малюків з дитинства пишатися своєю країною і любити рідну землю. Також за мотивами даного мультфільму в 2017-му році збираються видати спеціальні дитячі книги з 3Д ефектом.

"Микита Кожум'яка" (2016 рік)

Всім відомо про подвиг Кирила Кожум'яки, який переміг змія. Його син Микита, якому виповнилося 12 років, може тільки мріяти про повторення подвигу свого батька. Адже ні комплекція, ні сила Кирила не передалися у спадок його синові. А ось такі якості, як хоробрість і цілеспрямованість допоможуть юнакові врятувати рідну землю від нової загрози. Микиті доведеться відправитися в таємничий темний ліс. На початку подорожі його єдиним супутником, вірним другом і помічником був теля на ім'я Чубик, і в кінці шляху він знайде багато нових вірних друзів.
Мультфільм «Микита Кожум'яка» був створена на основі однойменної повісті українського письменника А. Сіянко. Зйомки мультфільму почали в 2007 році, але через економічну кризу і недостатнього фінансування, робота над проектом була припинена. У 2011 році команда продовжила працювати над проектом, який вдалося завершити в 2016 році.

"Викрадена принцеса" (2018 рік)

Український мультфільм "Викрадена принцеса" здобув свою першу міжнародну перемогу як "Кращий художній фільм".
Створений за підтримки Держкіно мультфільм "Викрадена принцеса" став переможцем шостого Міжнародного кінофестивалю The Richard Harris International Film Festival (RHIFF 2018) в номінації "Кращий художній фільм", - йдеться в повідомленні.Після шаленого визнання і любові українського глядача" Викрадена принцеса "завоювала свою першу міжнародну премію і довела, що є гідним конкурентом кращих зразків світової комерційної анімації. Переконаний, що це далеко не остання її перемога!