Користь читання
Читати книги та комікси – це круто і актуально на всі часи. Читач, як режисер, уявляє персонажів та найфантастичніші місця з такою долею реалізму, на яку не вистачить жодних комп’ютерних спецефектів! Існує безліч цікавезних книжок на будь-який смак (хоча, аби їх знайти, буває треба перечитати кілька нецікавих). І все ж, культура читання в усьому світі живе і розвивається. Книги теж еволюціонують: перебираються у смартфони та електронні рідери, начитуються у вигляді аудіокниг тощо. За кожним видатним сучасним письменником стоять десятки інших, які його надихнули. Багато акторів, співаків та музикантів у своїх інтерв’ю з іскрою в очах розповідають про свої улюблені книжки, які змінили їхнє життя на краще.
Книговидання в Україні
І якщо книжка – це двері у фантастичні світи, то читач – той самий мандрівник, який має їх відчинити. За нього це не зробить жодна екранізація, тому читання – це в певному сенсі ще й праця. Під час читання працюють мислення, пам’ять, розвивається уява, поповнюється словниковий запас. Багато порад про те, як навчитися грамотно розмовляти і писати, починаються з того, що треба багато читати.
На жаль, в Україні не всі цього прагнуть. За результатами опитування 2018 р., третина українців не прочитали жодної книги за рік. Багато з них зізнаються, що в дитинстві їм не читали батьки. Так, змалечку вони звикають проводити вільний час за переглядом телевізора та в інтернеті. До речі, в інтернеті люди також багато читають: новини, цікаві статті, дописи своїх друзів у соцмережах. Але це не те ж саме, що прочитати повноцінну книгу. Навіть купують книги в нас не собі, а на подарунок (у цьому зізналися 39% опитаних). Та й собі книги купує далеко не кожен: третина українських читачів бере їх у друзів чи в бібліотеках. А це дуже впливає на книговидання.
Видавець має заплатити автору книги гонорар, або придбати права на твір, якщо це переклад. Потім він має заплатити перекладачу, редактору, коректору, дизайнеру обкладинки та цілій команді, що відповідає за друк. Буває, що треба платити і мережі книгарень, щоби вони продавали в себе книгу. Ну, і звісно, гроші йдуть на розвезення книг до магазинів та на оренду складів. Таким чином, щоби надрукувати нову цікаву книгу, видавцю потрібні гроші, які він отримає з продажу попередніх книг. Якщо книги не купувати, або завантажувати як пірати, видавець не зможе порадувати читачів новинками. А якщо і зможе, то вибиратиме ті книги, які з більшою вірогідністю добре продаватимуться, наприклад, класику чи книги під екранізацію. Тому, якщо читач любить щось менш нашуміле, доведеться довго чекати, бо видавець боятиметься ризикувати. Підтримувати видавців можна купуючи їхні книжки. Навіть електронні книжки можна купувати легально, заплативши за них на сайтах видавництва. Вони коштують дешевше за паперові, але все ж не безкоштовні, бо навіть в них вкладена праця перекладача, верстальника, коректора, за які треба платити.
За результатами опитування, українські читачі більше за все люблять сучасні детективи і класику. Після Євромайдану зріс попит на україномовну літературу, а продажі книжок російською впали майже вдвічі. Молоді люди більш охоче вибирають книги українською, ніж дорослі. Цікаво, що останнім часом змінюється шкільна програма з літератури, туди додають все більше сучасних авторів. У новій програмі з літератури є Стівен Кінг, Ніл Ґейман, Джоан Ролінґ, Деніел Кіз та ще дуже багато відомих письменників. Деякі з них потрапили до позашкільного читання, деякі будуть за вибором учителя, але шкільна програма осучаснюється, не залишаючи за бортом і класику.
Де знайти цікаві книги?
А поспілкуватися з письменниками і купити новинки за ціною видавництва (трохи дешевше, ніж у книгарнях) можна на книжкових фестивалях. Найбільший літературний фестиваль України називається «Book forum Lviv» він проходить щоосені у Львові. У столиці навесні проходить «Книжковий Арсенал», що також збирає багато письменників і іноземних гостей. Під ці фестивалі найбільші видавництва країни готують найяскравіші новинки. Там працює книжковий ярмарок, а також виділені лекторії для презентації книжок та спілкування з авторами, дитяча зона тощо. Восени 2018 р. у м. Дніпро вперше пройшов міжнародний фестиваль «Book Space», який довів, що мешканці міста і області по-справжньому небайдужі до книжок.
Комікси в Україні
А ще в Україні потроху розвивається культура коміксів. Хоч опитування і показують, що комікси – найменш популярні серед вітчизняних читачів, у нас виходить кілька десятків мальованих історій на рік. За прогнозами видавців, у 2019 р. вийде понад 100 коміксів!
Слід сказати, що комікси – це окремий вид мистецтва, наближений до кіно та анімації. Називати комікси жанром літератури – розповсюджена помилка, яку допускають навіть великі ЗМІ. Комікси з’явилися наприкінці ХІХ ст., практично одночасно з кінематографом. Існує думка, що поява сучасних коміксів як раз і завдячує кіно, бо після перегляду перших «рухомих картинок» художники змогли з легкістю вловити прийоми розкадровки і динамічних зображень, які і зараз успішно використовують. Звичайно, історії у картинках розповідалися за сотні років до кінематографа, але сучасні дослідники вважають їх «прабатьками» коміксів, а не повноцінними коміксами.
У сер. 80-их рр. ХХ ст. з’явилося поняття «графічного роману». Це такі великі комікси, що розповідають завершену історію, з зав’язкою, основною частиною та кульмінацією, і розраховані переважно на дорослу аудиторію. Графічні романи підняли культуру коміксів на інший рівень, зацікавивши нових читачів та навіть серйозних літературних критиків!
В нашій країні комікси з’явилися на початку ХХ ст. Їх використовували здебільшого для політичної агітації. У сер. ХХ ст. короткі комікси друкують у журналах як політичну сатиру. У Радянському Союзі потроху з’являються дитячі комікси (книжки-картинки). Серйозні комікси малювалися, але ніхто не хотів їх видавати, бо комікси вважалися чимось розважальним. Після отримання Україною незалежності комікси також друкувалися, але небагато. Справжній бум у вітчизняних коміксах стався після Євромайдану. Тоді зріс попит на україномовну літературу, і комікси в тому числі.
Видавці масово почали купувати ліцензії на популярні іноземні комікси. В нас виходить проект «Освіта у коміксах» - такі підручники, які доступно розповідають про науку і вчених. Друкуються також відомі графічні романи: «Повернення Темного Лицаря», «Вартові», «Маус» та ін. Випускаються дитячі комікси («Смурфи», «Джеронімо Стілтон», «Гільда») та безліч популярної супергероїки: «Бетмен», «Людина-павук», «Люди-Ікс», «Веном», «Дедпул» тощо.
Сучасні українські комікси теж дуже різні за жанром і наповненням. Наприклад, в нас вийшов комікс за мотивами повісті І. Франка «Герой поневолі» з дуже красивими чорно-білими рисунками. Є в нас і власна супергеройка, яка поки що робить перші кроки («Укрмен», «Патріот»), є й фантастичні комікси (наприклад, «Воля» - про боротьбу українських діячів поч. ХХ ст. з зомбі), й політичні комікси (зокрема, «Серед овець» - про тварин, що живуть в корумпованому тоталітарному світі), і журнал коміксів для дітей «Juno», і комікси по війну та про козаків. Загалом, українських коміксів надто багато, щоби згадати їх всі в одній невеликій статті.
На жаль, комікси рідко зустрічаються в магазинах. Зазвичай, придбати їх можна на тематичних фестивалях, де окрім ярмарку проводяться лекції про фантастику, допрем’єрні покази фільмів, спілкування з відомими акторами, шоу косплеєрів (людей, які люблять перевдягатися у популярних персонажів) тощо. Найбільші фестивалі України проводяться в Києві («Kyiv Comic Con» та «Comic Con Ukraine») і є фестиваль трохи поменше – «Fan Expo» в Одесі.