Транзитний потенціал

Україна здавна займає вагоме місце у транзитній торгівлі – через нашу територію проходили торгівельні валки, чимало міст володіли правом «складу», тобто торгівці не могли їх оминути і мали виславляти в них свої товари на продаж. Багато міст, у тому числі й Дніпро, виникли на перетині торгівельних шляхів. І сьогодні наше географічне положення – між сходом та заходом, між північчю та півднем продовжує відігравати ту ж саму важливу роль. Вважливі виробництва знаходяться в Китаї, багаті ринки – у Європі. Проблема полягає в тому, що більшість шляхів, які пролягають через територію України, перебувають у поганому стані, через що ми втрачаємо частину перевезень і митних зборів, не кажучи вже про те, що якісних доріг потребують і самі українці. Це спонукало уряд обрати стратегію на покращення транспортного сполучення.

У 2018 році було побудовано та відремонтовано найбільшу кількість доріг за весь період незалежності. Важливі досягнення в цій сфері займає Дніпропетровська область, де з 2015 по 2018 роки було капітально відремонтовано 500 комунальних доріг. Україна долучається до міжнародних транспортних коридорів. Рішенням Єврокомісії, у 2017 році Україна була включена до Транс’європейської опорної транспортної мережі – інфраструктурного проекту Євросоюзу, який передбачає створення до 2050 року нової транспортної системи на території ЄС. Таким чином, Україна зможе отримати частину коштів на будівництво своїх ділянок, стає стратегічним транспортно-логістичним коридором Євросоюзу та підтягує норми будівництва доріг до європейського рівня. Вже будується українська ділянка міжнародної траси «Go Highway», Україна приєднується до нового транспортного коридору «Via Carpatia», опрацьовується проект української ділянки «Нового шовкового шляху» для товарів з Китаю. 

Проте, мабуть, найважливішим є те, що за останні роки в нашій країні відбулись структурні зміни –було створено Державний дорожній фонд. Це – цільовий фонд у складі державного бюджету України, в який будуть стікатися кошти з акцизів на паливо, спеціальні мита і штрафи за такі порушення, як перевищення ліміту ваги. Натомість кошти з фонду ідуть на ремонти та побудову нових доріг. Так, тільки у 2018 році на ремонт доріг виділили 44 мільярда гривень. А головне, що це допоможе стабільно виділяти кошти на таку важливу галузь і згодом нарешті забути про ями на дорогах.

Нова індустріалізація

Але по-справжньому оновити Україну можуть не тільки і не стільки дороги, скільки нова індустріалізація. Чимало українських заводів використовує застаріле обладнання, виготовляє не надто конкурентоздатну продукцію, через що отримують недостатню кількість коштів, бо не дуже якісні товари неможна дорого продати. Хоча і сьогодні іноді кажуть, що Україні не потрібна індустрія і ми маємо бути аграрною країною, або що зараз час постіндустріалізації і домінування сфери послуг, це не так. Залишатись виключно аграрною країною у сучасному світі неможливо, як і розвивати сферу послуг без економічної бази, яку дає індустрія.

Що ж таке «нова індустріалізація»? Ми звикли до того, що заводи – це величезні монстри, які димлять і роблять продукцію важкої промисловості. Але заводи можуть бути і іншими – зі зборки автомобілів, виробництва телефонів чи навіть іграшок. До того ж необов’язково, що на ньому буде відбуватися повний виробничий цикл. Інакше кажучи, на ньому можуть робити суто екрани для мобільних телефонів, тоді як корпуси та плати будуть робити десь в іншому місці. Саме такі, високотехнологічні заводи і слід розвивати в Україні. Наївно вважати, що ми зможемо одразу самостійно зробити багато нових заводів, які будуть виробляти високоякісну продукцію, що користується попитом у світі. Для цього до України слід запрошувати іноземні, вже розкручені компанії, щоби вони перенесли до нашої країни принаймні частину свого виробництва. Їх інтерес полягає у нижчій заробітній платі в Україні порівняно з розвинутими країнами, а також близькості України до ЄС, а наш інтерес – у створенні робочих місць та надходженні податків до бюджету. Але, звісно, якщо українці вирішать відкрити сучасне та якісне виробництво або модернізують старе, це навіть краще, бо можливість його переїзду з України є нижчою.

У цій галузі в Україні за останні кілька років  також є вагомі здобутки. З 2015 по 2018 роки в Україні було побудовано 124 нові заводи. Вагомим майданчиком для нових заводів можуть стати індустріальні парки, які виділяють майданчики одразу для багатьох нових виробництв. Вони дають змогу власникам виробництв не думати над проблемою отримання землі із відповідними дозволами та проблемою комунікацій, а зосередитись виключно на виробництві. В нашій області можна навести два таких приклади – це індустріальний парк у Павлограді та індустріальний парк «Innovation Forpost» у Дніпрі. Свій результат вони принесуть за кілька років.

Зміни України вже відбуваються, хоча не всі з них можна відчути, але й Рим не одразу будувався. Сьогоднішні досягнення – це не кінець, адже головне те, що зараз закладається фундамент для по-справжньому вагомих зрушень.