Праведники народів світу Дніпропетровщини

Зміст

Для проходження тесту по темі
увійдіть зі своїм логіном

Друга світова війна була не лише найбільшим світовим військовим конфліктом, учасниками якого стали … країн світу, проте й періодом небачених страждань цивільного населення. Голокост (з давньогр. «всеспалення») – геноцид євреїв Європи, який здійснювався німецькими нацистами та їхніми посібниками у 1941 – 1945 рр. став однією з найбільших трагедій в історії людства.

Жертвами нацистського режиму стали понад 6 млн. людей. Близько 1,5 млн. з них (або кожен четвертий) – мешканці українських земель. Лише у Дніпропетровській області протягом 1941 – 1943 рр. нацисти убили до 35 тис. українських євреїв.

Хто такі Праведники народів світу?

Праведники народів світу (далі Праведники) – офіційне звання, яке надається Державою Ізраїль неєвреям, що ризикували життям, рятуючи євреїв під час Голокосту. Для того, щоб людина була вшанована цим високим званням, вона та її дії повинні відповідати певним критеріям: - активна участь у порятунку одного або декількох євреїв від небезпеки негайного знищення або депортації у табори смерті; - для рятівника і його близьких існувала реальна небезпека; - Рятівник усвідомлював і мав на меті саме порятунок єврея. Дії рятівника не були мотивовані отриманням грошової винагороди, або іншої компенсації, як, наприклад, перехід особи, яку рятували, в іншу віру, усиновлення /вдочеріння дитини і т.д. Станом на 1 січня 2019 р. згідно статистики Національного меморіалу Яд Вашем (Ізраїль), що є найбільшим центром дослідження і документації історії Голокосту, вшановано подвиг 27362 осіб – Праведників народів світу, які представляють 44 країни.

Праведники народів світу з України

Український список Праведників народів світу налічує 2634 особи. Наша країна є 4-ою у світі за кількістю Праведників народів світу (попереду України – Польща, Нідерланди і Франція).

Праведники народів світу у нашій області

На територію Дніпропетровської області припадає 70 Праведників народів світу, які взяли участь у 37 випадках порятунку у 14 населених пунктах та зберегли життя 118 особам.

Лише у обласному центрі – Дніпропетровську мешкали 24 особи відзначені званням «Праведник народів світу», які сукупно врятували 78 євреїв (наймолодшому з яких на момент порятунку тільки но виповнився 1 рік).

Історія Василя і Марії Зубкової

Подружжя Василь і Марія Зубкови жили в Дніпропетровську. До і під час війни Василь був візником, а його дружина була помічницею по господарству. Зубкови були бездітні, хоча мріяли про дитину.

Восени 1941-го року, через кілька днів після окупації міста частинами німецької армії, до Зубкових звернувся їхній сусід, з проханням надати притулок 9-річній Неллі Гордон, яка залишилася одна після загибелі її тітки і діда тижнем раніше. Багато людей знали про її єврейське походження. Проте, Зубкови взяли дитину.

Приблизно через два місяці в поліцію донесли, що Зубкови ховають єврейську дівчинку. Поліцай прийшов в родину і зіткнувся віч-на-віч з Марією, яка плачучи стала переконувати його, що Неллі Гордон – це їхня родичка. Дівчинку забрали в поліцію, а Зубковим наказали принести письмове свідчення того, що Неллі – їхня родичка.

Неллі протримали у в'язниці кілька тижнів, поки Зубкови не надали необхідний документ. Після того як дівчинку відпустили, Зубкови офіційно удочерили її. У 1945-му році Неллі Гордон зустрілась зі своїм батьком. Зубкови усиновили іншу дитину, але зберегли теплі відносини з Неллі Гордон на довгі роки.

Федір Вовк та історія одного рятування

Федір Вовк та його дружина Єлизавета Шкандель жили у місті Нікополь та були педагогами. Федір – директором школи, а Єлизавета – вчителем.

17 серпня 1941-го року Нікополь було окуповано гітлерівськими військами, а вже через декілька місяців, 3 та 5 жовтня, в місті відбулось два розстріли євреїв. Однією з подруг подружжя Вовк була Сара Бакст, також вчителька. Вона була заміжня за українцем, і у пари було двоє маленьких дітей.

Ф. Вовк і його дружина вирішили допомогти Сарі та її родичам. Спочатку вони сховали у своєму будинку старшого сина Сари Віктора, а потім звернулись до своєї подруги Марії Мізіної, й та погодилась, у випадку необхідності, сховати Сару у своєму будинку. Протягом 3-х місяців ховалась жінка ховалася у житлі М. Мізіної: вдень вона відсиджувалась у підвалі, а вночі піднімалася в квартиру.

Згодом Ф. Вовк дістав для С. Бакст фальшиві документи та відправив її до своїх друзів, що мешкали в селі Варварівка. Там до самого кінця окупації вона пропрацювала прибиральницею в школі.

Маленький Володимир жив у тому ж селі, і ніхто нічого не знав про його походження. Коли Сара облаштувалася, Федір перевіз до неї її сина Віктора. Молодший син Олександр протягом всієї окупації прожив зі своїм батьком – українцем. Після звільнення, всі члени родини Бакст, що вижили, повернулись в Нікополь.

Вшанування пам’яті Праведників народів світу

26 жовтня 2018 р. у с. Шолохове Нікопольського р-ну Дніпропетровської області було найменовано вулицю на честь Праведниці народів світу Марії Тикви. Це стало першим вшануванням пам’яті Праведників народів світу подібного чину. Станом на 10 липня 2019 р. на честь дніпровських Праведників було названо 14 вулиць у 13 населених пунктах нашої області.

Як зберегти пам'ять про минуле та передати її нащадкам?

З кожним роком ми віддаляємось від подій Другої світової війни. Залишається усе менше людей – очевидців цих страшних подій. Збереженням пам'яті про людські трагедії, а також подвиги та справжній героїзм займаються потужні наукові інституції.

Так, від 2012 р. у Дніпрі працює Музей «Пам'ять єврейського народу та Голокост в Україні» – найбільший музей присвячений темі Голокосту, у т.ч. й рятуванню під час нацистського геноциду.

Проте допомогти зберегти пам'ять про минуле може кожен з вас. Розпитайте своїх бабусь та дідусів, сусідів про події минулого. Дізнайтесь, як жила Ваша родина у часи Другої світової війни. Гарантуємо Вам, що Ви не лише дізнаєтесь багато нового, але й зможете передати ці знання новим поколінням.

Вже 16 років поспіль талановиті учні як з України, так і з-за кордону презентують свої творчі роботи, які ґрунтуються у тому числі й на родинній історії. Якщо Ти любиш історію, або хочеш, щоб про історію Твоєї родини дізнались якомога більше людей – переходь за посиланням!

Цікаві факти:

1 / 5

1. Першим рятівником євреїв на території Дніпропетровської області, чий подвиг був вшанований званням Праведника народів світу, став Ян Ходоровський (1918 – 2007). Поляк, уродженець Львова, колишній студент Львівської Політехніки у часі війни відповідав за набір персоналу у німецькій будівельній фірмі, що була заснована у окупованому Львові. Спільно із своїми товаришами він виготовив документи для 26 львівських євреїв. Видаючи їх за українців та поляків, влітку 1942 р. Я. Ходоровський вивіз цих людей до Дніпропетровська та тим самим врятував їм життя. У 1993 р. Ян Ходоровський був визнаний Праведником народів світу (включений до польського списку). У 2019 р. на честь Яна Ходоровського було названо вулицю у м. Дніпро (колишня вул. Дарвіна).

2. Напередодні німецько-радянської війни вчителька російської мови і літератури Зінаїда Мекеліт мешкала разом із донькою Любов’ю у Кривому Розі. У 1937 р. сталінським режимом було заарештовано, а згодом розстріляно батька родини – Василя Мекеліта. Особиста трагедія позначилася на житті родини, проте не зробила мати і доньку черствими до чужого болю. Зінаїда і Любов Мекеліт врятували пятьох євреїв-мешканців Кривого Рогу. У 1997 р. Зінаїда і Любов Мекеліт були визнані Праведницями народів світу.

3. Український список Праведників народів світу налічує 2634 особи (станом на 1 січня 2019 р.). Наша країна є 4 ою у світі за кількістю Праведників народів світу (попереду України – Польща, Нідерланди і Франція).

4. Прийти на порятунок євреям також означало наразити себе та своїх близьких на небезпеку покарання з боку нацистів. У Західній Європі за допомогу євреям особі загрожував грошовий штраф, або, максимум – короткотермінове ув’язнення у трудовому таборі. Натомість в Україні, Польщі, Білорусі викриття нацистами рятівників означало смерть не лише для них, але й дуже часто для їхніх рятівників.

5. Благодатна оаза у нацистській пустелі. Павло Зірченко разом із дружиною та двома дітьми мешкав у селі Благодатне (нині Криничанський р-н Дніпропетровської області). Працював Павло Сергійович у місцевому колгоспі бухгалтером. Наприкінці 1942 р. у селі з’явилася група з 32 біженців, яка переважно складалася з жінок та дітей. Старшим у групі був інвалід Матвій Гонтов. Матвій був знайомий із селянською працею, оскільки зростав у єврейській сільськогосподарській колонії, яка знаходилась неподалік. Вся група складалась з євреїв, вони вирішили не засиджуватись надто довго на одному місці, а тому блукали від села до села. Місцева влада Благодатного дозволила їм залишитися в селі, розселивши родини біженців по різним будинкам. Але це жодним чином не вирішувало проблему харчування. Взимку у господарстві не було роботи, місцеві самі голодували й не могли нічим поділитися з прибулими. Матвій звернувся до Павла з надією, що колгоспний бухгалтер знайде вихід із ситуації. І Павло допоміг: він дозволив біженцям взяти з колгоспного складу декілька мішків з борошном, а також надав їм картоплю, капусту та буряк. Завдяки Павлу тієї зими ніхто з біженців не помер з голоду. Весною всі, хто міг фізично, почали працювати разом з колгоспниками. Окрім цього Павло повідомляв своїм єврейським друзям про облави, які планувалися та «візити» поліції. Завдяки допомозі свого 16-річного сина Михайла, в минулому студента художнього училища, який виготував фальшиву печатку, Павло зміг зробити декілька посвідчень для Матвія та членів його групи. Коли в село прибували німці, дітей ховали на околиці. Під захистом і керівництвом Павла євреї дочекалися звільнення у жовтні 1943 р. У Благодатному на честь Праведників родини Зірченків названа вулиця (колишня вул. Набережна).

Гортай далі, там ще цікавіше

Інші теми розділу:

Українські землі у добу сивої давнини Трипільська культура Скіфська доба Ігри Асоціація з Європейським Союзом Електромобілі